Свідомий Перехід

Так склалося, що із власним світосприйняттям українці зустрічаються крізь призму східних вчень чи західноєвропейських міфів (кельтських, грецьких, німецьких чи скандинавських), не відаючи того, що їх символіка та архетипи є набагато ближчими, аніж може здатися на перший погляд. Сформовані домінуючі релігії, зазвичай, надають цим архетипам негативного сенсу, ще більше дезорієнтуючи та зводячи на манівці більшість шукачів спокою та суті. Задля примирення із собою та світом буде справедливим спробувати відновити ті образи та міфи, що продовжують несвідомо жити у просторах нашого генетичного матеріалу. Почнемо із концепції створення світу у інтерпретації відомого дослідника нашої пракультури Валерія Войтовича, що міститься у його праці «Міфи та легенди давньої України» у розділі під назвою «Сокіл-Рід». « З самого початку світу був лише один безмежний Хаос мороку і тьми. Один всемогутній Бог розумів та знав, що Хаос – то всепоглинаюча тьма, яка оповила темним мороком вого...

О часи, о звичаї! Як же ж змінюється відношення до речей! Чи не змінюються, просто відсіюється лушпиння? Прислухаємось до вічного! Що каже римський стоїк Л.А. Сенека про смерть та відношення до неї? "А й справді, хіба то важко повернути туди, звідки прийшов? Погано живе, хто не вміє добре померти. Потрібно передусім знизити ціну свого існування і вважати, що й життя - не що інше як служба. Серед гладіаторів, сказав Ціцерон, нікчемами вважаємо тих, хто тремтить над своїм життям; наші улюбленці - ті, на чиїх обличчях читаємо зневагу до смерті. Не інакше, маєш знати, й щодо нас; іноді причиною смерті стає страх перед смертю. Доля забаву собі з нас робить: "Навіщо б то, - каже, - я берегла тобі життя, тремтлива, боязка істото? Не вмієш підставляти горло - значить, ще глибшими будуть рани, ще більше їх буде! А ти, хто не здригнувся перед мечем, не відвертався, не виставляв поперед себе дрижачих рук, а мужньо пішов на вістря, - ти житимеш довше, і смерть матимеш митт...

Наше суспільство занадто запально намагається відволікти нашу увагу на особистісні досягнення, цілі, успіх, кар'єру, багатство. Складається враження, що за цим навіженством стоїть нездоланне бажання "жити повним життям", "скинути обмеження", "заробити на відпочинок", Але чи так це насправді? Можливо не завадить трохи холодного душу, щоб пара завзяття підняла свій погляд від землі нагору? Ось що з цього приводу думає відомий дослідник смерті, антрополог і психіатр - Ернест Беккер. Ернест Беккер (Ernest Becker) – американський антрополог, який набув суттєві навики клінічного психіатра і психіатра-теоретика. Здійснив великий внесок у психологічну літературу, що досліджує стан помирання та смерть. Основним його твором з даної проблематики є «Заперечення смерті: погляди психіатрії та антропології» (1973 р.). Центральною проблемою людського існування є те, що всі ми смертні і коли-небудь помремо. Не дивлячись на те, що це є саме...

Безумовно всім відома біблійна версія створення світу. Але чи є вона аутентичною, і чому її так швидко перейняла європейська частина світу? Може вже було щось подібне на той час, коли створювалась Біблія як кодифіковане джерело? Безсумнівно були альтернативні версії, які цікаво досліджувати і в наші часи. До таких Джерел відноситься  Corpus Hermeticum  авторство якого приписують Богу Гермесу Трисмегісту (Гермесу Тричівеличному).  Що й пропонується Вашій увазі: «- Я бажаю, - сказав я, - вивчити речі, зрозуміти їх природу і осягнути Бога - ось про що я хотів би почути. - Прийми ж в свою думку все те, що ти бажаєш знати, - сказав він мені, - я тебе навчу. При цих словах він змінив вигляд, і одразу мені все стало зрозумілим, погляду моєму постало найбільше видовище. Все стало Світлом , м'яким і приємним, яке полонило мій погляд. Незабаром після цього спустилася темрява , моторошна і похмура, завивати в спіралі, подібно зміям, як мені здалося. Потім ц...

На цей раз ми порадуємо Вас описом навколосмертних переживань негативного характеру, що мало місце у свідомості відомого австрійсько-німецького актора Курда Юргенса ( https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D1%80%D0%B4_%D0%AE%D1%80%D2%91%D0%B5%D0%BD%D1%81 ) під час переживання ним клінічної смерті, коли лікарі робили складну хірургічну операцію у лікарні Хьюстона, штат Техас, США. Аби зробити заміну зношеної аорти на пластикову трубку, хірургу довелося зупинити серце. Під час проведення операції Курд Юргенс був мертвий протягом декількох хвилин. Але надамо слово самому Курду, яке було оприлюднене у книзі Жана Батиста Делакура «Відблиски потойбічного» (1974 р.): «Відчуття добробуту, що огорнуло мене після введення пентотала, продовжувалось недовго. Невдовзі із несвідомого почало підніматись відчуття, що життя згасає. Тепер я люблю казати, що воно прийшло у той момент, коли серце перестало битися. Відчуття, що життя витікає з мене, породило у моїй душі трепіт. Понад усе я ...

Розпочинаємо серію описів холотропних станів та навколосмертних переживань, що допоможуть більш повно зрозуміти те, що відбувається з особистістю при досягненні нею тієї межі, за якою нема вороття. Розпочнемо з опису особистого досвіду людини європейської культури, з доброю освітою, наукового типу мислення, що є психіатром за освітою та родом занять. Особи, без якої психологія і досі ходила б по колу власних помилок та забобонів. Дані свідчення є особливо цінними ще й тому, що записувалися особисто, а не переповідалися сторонніми особами, а отже, і не могли бути перекрученими, хіба що, може дещо викревленими перекладачем, та суть їх все одно зрозуміла. Оприлюдненні у книзі  К. Г. Юнг. «Спогади, сновидіння, роздуми» (1962) // Carl Gustav Jung. « Erinnerungen, Träume, Gedanken» (1962): «На початку 1944 року я зламав ногу, після чого зі мною стався інфаркт. Коли я лежав непритомний та марив, у мене сталося видіння. Ймовірно, це почалося, коли я був на межі смерті: мені ...

Реінкарнація… Чи не та це концепція потойбічного існування, що дає надію на позбавлення від страху? Наше індивідуальне існування вважається нам настільки важливим, що сама лише думка про можливість продовження існування свідомості після перетину межі фізичного існування спроможна викликати тремор і відчуття ейфорії… Навіть, якщо все пережите забудеться… Концепція реінкарнація – одна з найпопулярніших серед усіх культур. Відмінності мають лише слова її вираження та способи її реалізації. Та чи є ця концепція тим, за що її вважають? Давайте спробуємо придивитися більш уважно. Найпростіше та найзрозуміліше реінкарнація подається у буддійській традиції та виражена у Тибетській книзі мертвих, де цей феномен, якщо перекладач не вніс суттєвих викривлень від власного імені, як раз і подається як переселення нашої свідомості (або – «душі») після завершення життєвого шляху і проходження відповідного стану «бардо» до іншого тіла, якщо свідомість не буде спроможна «схопитися» за і...

Хто знає про природу 7 смертних гріхів? Чому саме 7, і чому смертних? Писання не дає відповіді на це питання, обмежуючись їх констатацією. І не дивно.  Щоб відповісти на це питання слід звернутись до витоків на яких базується Християнство, на символіці, що не йде від Христа, а тягнеться з часів більш давніх і містичних.  Природа 7-ми смертних гріхів описана у Високих Герметичних текстах, які греки приписують Гермесу, якого еллінська думка поєднує із "Сином Божим", або "Першою Л юдиною", що єгиптяни називали Тотом. Так от, згідно герметичної космогонії, після створення Світу (у їхньому варіанті - радше, упорядкуванню), Нус (первісний Бог, що перекладається як "Розум") створив 7 Богів, що є сферами, або планетами (відомих грекам, разом з Сонцем та Місяцем). Кожний з цих 7 Богів (або як їх ще називали - "Мудреців") мав певну властивість, тобто "силу" спроможну впливати на світ. (Звідси і пояснюється таке зацікавлення астрологією....

Ніщо не постає з Нічого. Основний постулат фізики, з якого випливає інший: Те що Є не стає Нічим. Обнадійливе твердження, проте, чи не суперечить воно догматам віри до яких ми звикли із дитинства? Якщо у східних та традиційних релігіях все зрозуміле - акт творення там не передбачає створення з "нічого", що, до речі, відповідає також знанням (віруванням?) всієї індо-арійської групи. Творення тут - це упорядкування Первинного стану Хаосу, з якого, шляхом поступового розділення  протилежностей і постає звичний нам Світ з його дуалізмом: суб'єкт - об'єкт. То як же ж бути із іудейо-християнскими текстами? "І сотворив Бог небо і землю..." - звичний текст, чи не так? Я, навіть, не ризикну повторити всі версії та тлумачення акту творення, що їх використовують у своїх спекуляціях церковники, аби довести темним невігласам переваги своєї віри над іншими. Але чи відповідає ця фраза реальному текстові? Чи немає тут помилки, навмисної, чи випадкової? Виявляється є, ...

Поняття «культура смерті» сприймається більшістю як щось відштовхуюче та жахливе, і асоціюється переважно із закритими сектами, на кшталт сатанинських, черепами, кістками та молодіжною масовою культурою з притаманними їй нігілізмом та зневажливим ставленням до моральності. Так, наше сучасне суспільство дійсно має подібну проблему – з одного боку повне замовчування, відштовхування такого поняття як смерть, а з іншого, як наслідок першого – висміювання будь-яких образів, що з нею пов’язані. Та це не є ані ознаками культури смерті, ані власне самою культурою смерті, це радше – ознака її відсутності.  Для розуміння, що ж таке є ця культура смерті, перш за все звернімося до вікіпедії: Культура (лат. Culture — «обробіток», «обробляти») — сукупність матеріальних та духовних цінностей, створених людством протягом його історії; історично набутий набір правил всередині соціуму для його збереження та гармонізації.  Таким чином, з наведеного поняття можна зрозуміти, що власне ...

Ритуал переходу, - символічна смерть чи друге народження. В усіх нині відомих культурах був присутній ритуал символічного переходу, який супроводжував кожного члена суспільства від його народження і аж до самої смерті. Народження - дорослішання (досгнення статевої зрілості) - одруження - смерть. Цей перелік є стандартним практично для кожної культури. Необхідність їх проведення диктувалася більш повним розумінням у первісних суспільствах психічних процесів, які відбуваються у кожному. Саме такі ритуали допомагали пройти системну кризу та досягти нового рівня сприйняття та призвичаїтися до нової ролі. Досить часто, такі ритуали не були суто символічними, - від тих, хто їх проходив вимагалося надзвичайна серйозність та терплячість, часом, з ризиком для життя та здоров'я. Для прикладу можна послатися на ритуал переходу до шлюбного віку у корінних жителів Америки. Від тимчасового відлучення (на кілька днів - до тижня) від общини, що супроводжувалось відсутністю сна, голодуванн...