Mors certa, hora incerta


Mors certa, hora incerta (Смерть беззаперечна, час її невідомий)... 
"Людина смертна раптово" (Булгаков)... Відповідаючи на запитання тих, хто не розуміє для чого йому все це потрібно? - ні для чого, якщо віддаєш перевагу ховати свідомість у несвідомому, або "голову у пісок" як деякі птахи, що відмовились від крил заради ніг... 
Якщо ж ні, якщо маєш бажання відчути життя у всій його повноті, якщо бажаєш жити як ніколи раніше, - тоді відповідь на це питання є сама очевидність... Здавалося б - таке просте питання, а наскільки глибоко воно зачіпає всю ту патологічну хворобливість нашого суспільства!? Постіндустріальна епоха дає безліч можливостей, проте, користаються ними не більший відсоток, ніж за попередніх часів... 
Ми страждаємо на патологічну жадібність, ми, як суспільство, параноїдально одержимі накопиченням, колекціонуванням шматків відполірованого піску, металів, каміння та продуктів нафтової промисловості, ми засліплені власною глупотою, яку називаємо комфортом, натомість, віддаючи власний спокій та власне... життя.... ті цінності, які відчували раніше, заради яких наклало життям не одне покоління, наразі обмінюються на право власного поневолення та сліпоти... 
Свобода та час - найцінніші речі, які не може відібрати ніхто інший, окрім себе самого... і усвідомлення цього - і є перший крок до спокою, гармонії, задоволення та звільнення... Справа кожного лікаря, - дати спершу зрозуміти пацієнту, що він хворий, і від усвідомлення цього залежить успіх всього подальшого лікування... 
"Memento morі" і поспішайте жити... Не слід упускати ті можливості, що дані вже на цьому етапі простування! 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

7 смертних гріхів

Магічне світосприйняття на прикладі народів доколумбової Америки

Песимізм та смерть - найоптимістичніше поєднання!